Show simple item record

2020-07-13Masterarbeit DOI: 10.18452/21474
Zensiert, beschlagnahmt, geheimgehalten
dc.contributor.authorLehun, Hanna
dc.date.accessioned2020-07-13T12:12:05Z
dc.date.available2020-07-13T12:12:05Z
dc.date.issued2020-07-13none
dc.identifier.urihttp://edoc.hu-berlin.de/18452/22324
dc.description.abstractDiese Arbeit untersucht die wirtschaftlichen, sozialen, kommunikativen und emotionalen Bedingungen ukrainischer Zwangsarbeiter_innen, die während des Zweiten Weltkriegs aus verschiedenen Städten des Dritten Reiches Nachrichten in Form von Postkarten und Briefen an ihre Familien in der Ukraine schickten, am Beispiel einer Sammlung von etwa 13.000 Postkarten aus dem Staatsarchiv der Region Winnyzja. Da diese privaten Zeugenaussagen in der Sowjetunion zurückgehalten wurden, war diese Gruppe von Dokumenten lange Zeit unbekannt. Eine weitere Besonderheit ist, dass die Postkarten oft mit aufgenähten Fotos der Absender_innen versehen waren und sowohl die NS-deutsche als auch die sowjetische Zensur durchlaufen haben. Die Forschung vermittelt den historischen Kontext der Besetzung mit der Korrespondenz von Zwangsarbeiter_innen und insbesondere eine unklare Herkunft der Sammlung. Bei der Entzifferung des Schriftmaterials wurde festgestellt, dass bei einigen Postkarten die aufgenähten Fotos nicht mit dem Inhalt der Postkarten übereinstimmen. Die verschiedenen nachträglichen Inschriften sind ein weiterer Beweis für die Beschlagnahme und Registrierung dieser privaten Dokumente durch sowjetische Geheimdienste. In der vorliegenden Arbeit wird nicht nur der Inhalt von Postkarten untersucht und die Bedingungen ihrer Versendung rekonstruiert, sondern ein besonderes Augenmerk wird auch auf die Fotografien selbst gelegt, die als eigenständige historische Quelle behandelt werden. Unterschieden wird zwischen massenhaft hergestellten Erfassungsfotos, Studioporträts, Gruppenaufnahmen, deutschen Propagandafotos und Fotos, die von den Zwangsarbeiter_innen selbst aufgenommen wurden. Um das Verständnis einer so umfangreichen Fotosammlung zu verbessern, wurden die Daten auch mit quantitativen Methoden analysiert. Diese Forschung bietet eine eingehende Analyse der Fotografien von Zwangsarbeiter_innen, einschließlich der Umstände und Räumlichkeiten der Aufnahmen, der ethnografischen Merkmale von Kleidung und Schmuck der fotografierten Personen, der diskursiven Begleitung der Fotos auf den Postkarten usw. Durch die Feststellung ähnlicher Muster konnten zahlreiche Fotografien zu bestimmten Studios zurückverfolgt werden. Die Analyse der Fotografien zeigte, dass viele Arbeiter_innen die stigmatisierende OST-Abzeichen während des Fotografierens absichtlich verdeckten und sie so als eine "entmenschlichende Praxis" entlarvten.ger
dc.description.abstractThis work examines the economic, social, communicative, and emotional conditions of Ukrainian forced labourers who sent messages in the form of postcards and letters from various cities of the Third Reich to their families in Ukraine during the World War II using the example of a collection of about 13,000 postcards from the State Archive of the Vinnytsia Region. Since these private testimonies were kept withheld in the Soviet Union, this group of documents was unknown for a long time. Yet another distinctive characteristic is that the postcards often had photographs of the senders sewn onto them and have passed through both Nazi German and Soviet censorship. Research conveys the historical context of the occupation with the correspondence of forced labourers and especially an unclear origin of the collection. By deciphering the written material, it was found that in some postcards the sewn-on photographs do not match the content of the postcards. The various posterior inscriptions provide further evidence of confiscation and registration of these private documents by Soviet secret service agencies. In the present work, not only the content of postcards is examined and the conditions of their sending reconstructed, but special attention is also paid to the photographs themselves, which are treated as an independent historical source. A distinction is made between mass-produced registration photos, studio portraits, group shots, German propaganda photographs, and photos taken by the forced labourers themselves. In order to enhance comprehension of such an extensive collection of photographs, data was also analysed using quantitative methods. This research provides in-depth analysis of forced labourers’ photography, including circumstances and premises of photographs, ethnographic attributes of clothing and accessories of photographed persons, discursive accompaniment of the photographs in the postcards, etc. By establishing similar patterns, numerous photographs were traced to particular studios. While analysis of photographs indicated that many workers deliberately concealed the stigmatizing OST badge whilst taking photographs, thus exposing it as a ‘dehumanizing practice’.eng
dc.language.isogernone
dc.publisherHumboldt-Universität zu Berlin
dc.rights(CC BY 4.0) Attribution 4.0 Internationalger
dc.rights.urihttps://creativecommons.org/licenses/by/4.0/
dc.subjectFotografieger
dc.subjectZwangsarbeitger
dc.subjectOstarbeiterger
dc.subjectZweiter Weltkriegger
dc.subjectPostkartenger
dc.subjectBriefeger
dc.subjectUkraineger
dc.subjectWinnyzjager
dc.subjectUkrainische Archiveger
dc.subjectSowjetische Archiveger
dc.subjectphotographyeng
dc.subjectforced laboureng
dc.subjectOstarbeitereng
dc.subjectWorld War IIeng
dc.subjectpostcardseng
dc.subjectletterseng
dc.subjectUkraineeng
dc.subjectVinnytsiaeng
dc.subjectUkrainian Archiveseng
dc.subjectSoviet Archiveseng
dc.subject.ddc947 Geschichte Osteuropas; Russlandsnone
dc.subject.ddc779 Fotografiennone
dc.subject.ddc943 Geschichte Geschichte Mitteleuropas; Deutschlandsnone
dc.titleZensiert, beschlagnahmt, geheimgehaltennone
dc.typemasterThesis
dc.subtitlePrivatfotos ukrainischer Zwangsarbeiter_innen aus der Sammlung im Winnyzja Regionalarchivnone
dc.identifier.urnurn:nbn:de:kobv:11-110-18452/22324-3
dc.identifier.doihttp://dx.doi.org/10.18452/21474
dc.date.accepted2018-09-20
dc.contributor.refereeLöffler, Petra
dc.contributor.refereeLange, Britta
dc.description.otherВ данной работе на примере коллекции из Государственного архива Винницкой области, которая насчитывает около 13 000 открыток рассматриваются экономические, социальные, коммуникационные и эмоциональные условия украинских принудительных работниц и работников. Во время Второй мировой войны они отправляли сообщения своим семьям в Украине в виде открыток и писем из разных городов Третьего рейха. Поскольку в Советском Союзе доступ к данным личным свидетельствам был труднодоступным, эта группа документов долгое время оставалась неизвестной. Другой отличительной чертой является то, что на открытках часто были пришиты фотографии отправителей, а сами они прошли как через немецко-нацистскую, так и через советскую цензуру. Исследование отражает исторический контекст оккупации в связи с перепиской принудительных работниц и работников и, особенно, неопределенное происхождение коллекции. Расшифровывая письменный материал, было обнаружено, что в некоторых открытках пришитые фотографии не соответствуют содержанию открыток. Различные позднейшие надписи служат дополнительным доказательством конфискации и регистрации этих частных документов советскими спецслужбами. В настоящей работе исследуется не только содержание открыток и воссоздаются условия их отправки, но и особое внимание уделяется самим фотографиям, которые рассматриваются как самостоятельный исторический источник. Проводится различие между массовыми регистрационными фотографиями, студийными портретами, групповыми снимками, немецкими пропагандистскими фотографиями и фотографиями, сделанными самими принудительными работницами и работниками. Для более глубокой обработки столь обширной коллекции фотографий данные анализировались также с использованием количественных методов. В данном исследовании проводится углубленный анализ фотографии принудительных работниц и работников, включая обстоятельства и пространство фотографий, этнографические атрибуты одежды и аксессуаров сфотографированных лиц, дискурсивное комментирование фотографий в открытках и т.д. Установив сходные закономерности, многочисленные фотографии были прослежены до конкретных фотостудий. Анализ фотографий показал, что многие работницы и работники умышленно скрывали стигматизирующий знак «ОСТ» во время фотографирования, тем самым разоблачая его как «дегуманизирующую практику».none
dc.description.otherУ даній роботі на прикладі колекції з Державного архіву Вінницької області, яка налічує близько 13 000 листівок, розглядаються економічні, соціальні, комунікаційні та емоційні умови українських примусових робітниць та робітників. Під час Другої світової війни вони відправляли повідомлення своїм сім'ям в Україні у вигляді листівок і листів з різних міст Третього рейху. Оскільки в Радянському Союзі доступ до даних особистих свідчень був важкодоступним, ця група документів довгий час залишалася невідомою. Іншою характерною рисою є те, що на листівках часто були пришиті фотографії відправників, а вони самі пройшли як через нацистську німецьку, так і через радянську цензуру. Дослідження відображає історичний контекст окупації в зв'язку з листуванням примусових робітниць і робітників і, особливо, невизначене походження колекції. Розшифровуючи письмовий матеріал, було виявлено, що в деяких листівках пришиті фотографії не відповідають змісту листівок, а різні зроблені пізніше написи служать додатковим доказом конфіскації і реєстрації цих приватних документів радянськими спецслужбами. У роботі досліджується не тільки зміст листівок і відтворюються умови їх відправлення, але особлива увага приділяється і самим фотографіям, які розглядаються у ролі самостійного історичного джерела. Проводиться розділення між масовими реєстраційними фотографіями, студійними портретами, груповими знімками, німецькими пропагандистськими фотографіями і фотографіями, зробленими самими примусовими працівницями та працівниками. Для більш глибокого опрацювання такої обширної колекції фотографій дані аналізувалися також з використанням кількісних методів. Дослідження проводить поглиблений аналіз фотографій примусових робітниць та робітників, включаючи обставини фотографування і зображений навколишній простір, етнографічні атрибути одягу і аксесуарів сфотографованих осіб, дискурсивне коментування фотографій в листівках і т.д. Завдяки встановленню закономірностей у подібності, численні фотографії були простежені до конкретних фотостудій. Аналіз фотографій, в тому числі, показав, що багато робітниць та робітників навмисне приховували стигматизуючий знак «ОСТ» під час фотографування, тим самим викриваючи його як «дегуманізуючу практику».none
local.edoc.pages110none
local.edoc.type-nameMasterarbeit
local.edoc.institutionKultur-, Sozial- und Bildungswissenschaftliche Fakultätnone

Show simple item record